Заха Хадід працювала з динамікою і потоком, де форма витікала з логіки простору, а не просто була примхою. Більшість хто намагається її копіювати, просто малюють криві лінії і залізобетонні хвилі, забуваючи про контекст і функцію. Виходить такий собі архітектурний косплей, де форма стає головною, а людина всередині вже як додаток. По факту це просто складні геометрії без внутрішнього сенсу.
