Заха Хадід працювала з об'ємом і динамікою, де кожен вигин мав свою логіку і сенс. Більшість її наслідувачів просто копіюють "пластикові" форми, перетворюючи архітектуру на декорацію без розуміння контексту. Виходить такий собі футуризм заради картинки, де форма повністю перемагає функцію. По факту це просто дорогі скульптури, які не взагалі не розмовляють з містом.
