За півроку в Україні закрили 40 M&A угод. Їхня сукупна розкрита вартість впала на 5%.

KPMG оприлюднила M&A Radar за перше півріччя 2026 року. Кількість угод зросла на 14% проти того ж періоду минулого року і досягла 40. Сукупна розкрита вартість угод дорожчих за 5 мільйонів доларів склала 978 мільйонів доларів, це на 5% менше ніж рік тому. PZU купила 100% MetLife Ukraine приблизно за 100 мільйонів доларів. MHP придбала грецького виробника птиці Th. Nitsiakos AVEE за суму від 290 до 330 мільйонів доларів.

Різниця між зростанням кількості угод і падінням вартості пояснюється просто. Частка угод із розкритою сумою впала до 45% проти 63% рік тому. Якщо розкрито умови лише у 18 угодах із 40, середній розмір розкритої угоди виходить приблизно 54 мільйони доларів. Коли менше сторін готові назвати ціну, статистика вартості стає менш надійною, ніж статистика кількості. Агросектор забрав 41% усієї розкритої вартості угод, і це не випадковість: харчова та аграрна галузь лишається найстабільнішим експортним джерелом валюти під час війни, тож саме там консолідація йде найактивніше.

Глобальний контекст схожий. PitchBook у звіті за третій квартал 2026 року описує парадокс ліквідності на венчурному ринку: рекордна вартість виходів з інвестицій існує одночасно з історично низькими виплатами фондам і зростаючою черги на IPO. Український ринок повторює цю картину в мініатюрі: угод більше, грошей видно менше. Різниця лише в причині мовчання: у світі фонди тримають активи довше, бо чекають кращого вікна для IPO, а в Україні сторони просто не розкривають суму, бо покупець найчастіше стратегічний, а не фінансовий.

Фаундеру це дає конкретний орієнтир. Ринок живий навіть тоді, коли ви не бачите жодного пресрелізу про угоду у вашій галузі. Більшість покупців зараз це стратеги, а не фонди, і стратегам не потрібна публічність для залучення наступних інвесторів. Має сенс шукати покупця серед прямих конкурентів і постачальників, а не лише серед класичних інвестиційних фондів, і готувати фінансову звітність так, ніби перевірка відбудеться завтра.

Інвестору сигнал інший. 41% розкритої вартості в агросекторі показує, де капітал реально виходить з угод під час війни. Якщо у вашому портфелі є аграрний актив, саме зараз має сенс перевірити терміни виходу і порівняти їх із цими даними KPMG, а не чекати абстрактного поліпшення макроситуації. Решта 59% розкритої вартості розподілена між іншими галузями набагато тонше, тож концентрація ризику в одному секторі це теж частина картини.

Аналітику важливо інше. Падіння частки угод із розкритою сумою це не шум, а окремий сигнал. Коли сторони мовчать частіше, це зазвичай означає більше локальних стратегічних покупців і менше приватних фондів, яким публічність потрібна для звітності перед власними інвесторами. Відстежувати саме цей показник варто окремо від загальної кількості угод, бо він рухається за іншою логікою.

Хто з вас цього року закривав угоду в Україні без жодного згадування суми в пресі? Що саме змусило сторони мовчати: NDA, розмір угоди чи репутаційні міркування однієї зі сторін?