Ціна землі під дата-центри в США зросла майже вдесятеро за два роки.

У першому півріччі 2026 компанії витратили приблизно 6 мільярдів доларів на землю під майбутні дата-центри. Це на 79 відсотків більше, ніж рік тому. Частка витрат на землю у загальному бюджеті девелопменту дата-центрів зросла з 19 відсотків у 2025 році до 30 відсотків зараз. AWS, Microsoft, Google та Oracle разом займають понад 60 відсотків усіх світових придбань землі під дата-центри. Вони купують ділянки на роки наперед, ще до того як там з'явиться хоч один сервер, хоч один клієнт, хоч один контракт на потужність.

Земля сама по собі не дефіцитна. В США її вистачає на всіх. Дефіцитна конкретна комбінація: ділянка з підведеною потужністю, дозволами і транспортною доступністю. Саме за цю комбінацію зараз платять преміум у десять разів більший за звичайну промислову землю поруч. Non powered ділянка і powered ділянка за два кілометри одна від одної можуть відрізнятися ціною в рази, хоча ґрунт і клімат однакові.

Та сама логіка дефіциту працює зовсім на іншому ринку. Частки в OpenAI, Anthropic і SpaceX на вторинному ринку регулярно продаються з премією 20 до 40 відсотків до останнього раунду оцінки, хоча компанія за цей час не випустила жодного нового продукту і не показала нових метрик. Покупець платить не за зростання бізнесу, а за обмежену кількість алокацій, які взагалі можна купити. Третій приклад тієї самої механіки: розподіл найновіших чипів Nvidia між хмарними провайдерами. Черга на поставки B200 і наступного покоління розписана на квартали вперед, і компанії, які отримали виділену квоту раніше за конкурентів, конвертують цю чергу у перевагу для власних клієнтів задовго до того, як хтось із них порахував реальний ROI на чіп.

Три різні ринки, один патерн. Дефіцит переміщується не туди де мало грошей, а туди де мало фізично або юридично незамінних одиниць: потужність, алокація, квота. Софт, контент, більшість SaaS-фіч копіюються конкурентом за один два квартали, і тому їхня цінність розмивається швидше, ніж зростає попит. Актив, який не можна відтворити швидко, поводиться інакше: попит росте, а пропозиція не встигає, і різниця йде у ціну.

Для фаундера інфраструктурного або deep tech проєкту це сигнал шукати перевагу не в інтерфейсі чи фічі, яку скопіюють за квартал, а в активі, який фізично або юридично важко відтворити: контракт на потужність, ліцензія на дані, ексклюзивний доступ до каналу постачання. Для інвестора висновок інший і жорсткіший: премія за дефіцит виправдана тільки якщо актив справді унікальний, а не просто модний цього кварталу. Перш ніж платити 30 відсотків зверху за алокацію в гарячому раунді, порівняй її з трьома останніми угодами в тому самому секторі за останні шість місяців, а не з хайпом навколо бренду засновника. Практична дія на цей тиждень: якщо у портфелі є претендент на secondary покупку, попроси в продавця історію двох попередніх угод з тим самим інструментом і порівняй динаміку премії, а не абсолютну цифру.

Хто з вас цього року платив премію на secondary market за долю в компанії дорожче за останній прайсинг раунду, і чи виправдала себе ця премія за підсумками наступного раунду.