Скільки разів бізнес-план вирішував долю стартапу порівняно з одним вчасним знайомством? Практика показує - друге трапляється значно частіше.

Пітч-дек відкриває двері на зустріч. Але сама угода найчастіше закривається через людину, яка сказала "зателефонуй, я тебе відрекомендую" в потрібний момент.

Кілька типових ситуацій, які повторюються знову і знову:

Засновник місяцями розсилає холодні листи інвестиційним фондам без відповіді. Один випадковий збіг на профільній конференції, коротка розмова біля кавомашини - і за два тижні перший дзвінок від партнера фонду вже призначено.

Продукт технічно сильний, але команда не може пробитись до потрібного клієнта через стандартні канали продажів. Знайомий знайомого виявляється саме тим, хто приймає рішення в цільовій компанії - і цикл продажу скорочується з місяців до тижнів.

Стартап шукає co-founder з конкретною експертизою. Місяці пошуку через платформи для найму нічого не дають. Людину знаходять на локальній зустрічі підприємців, де про вакансію навіть не згадувалось - просто зав'язалась розмова.

Пітч-дек показує, наскільки продумана ідея. Мережа контактів визначає, чи взагалі хтось дізнається про цю ідею вчасно.

Це не applies applies applies applies applies applies applies applies applies applies

Це не означає, що план і цифри не важливі. Але без правильного знайомства найкращий план часто просто ніхто не побачить.

Які випадки з власного досвіду підтверджують чи спростовують цю тезу?