Що відбувається з проєктом після того, як засновник натиснув надіслати.

Розкажу зсередини, без назв і сум. Багато хто думає, що заявка потрапляє в чорну скриньку. Насправді це послідовність кроків, і на кожному можна пройти далі або зупинитися.

Крок 1. Швидкий фільтр. Що за проєкт, яка структура, чиї права, хто на зв'язку. Якщо видно сіру зону (непрозора структура власності, неясні права, розмиті умови), розмова закінчується одразу. Найбільше заявок відсіюється саме тут, і це нормально: краще відмовити зараз, ніж показувати інвесторам те, у чому ми самі не впевнені.

Крок 2. Документи. Просимо тизер або презентацію, підтвердження прав, дозволи, опис структури угоди. Якщо чогось не вистачає, це не відмова, а прохання дозбирати. Багато проєктів проходять далі саме після цього кроку.

Крок 3. Люди за проєктом. Хто стоїть за ним, яка в них історія, чи є підтверджені домовленості. Проєкт може бути гарним на папері, але інвестору важливо розуміти, з ким він матиме справу.

Крок 4. Цифри та ризики. Чи сходяться цифри між розділами, які названі ризики, які терміни, що буде, якщо щось піде не за планом. Чесний список слабких місць тут працює на заявку, а не проти неї.

Крок 5. Погодження. Проєкт погоджується до публікації тоді, коли структура зрозуміла, документи на місці, права прозорі, ризики названі, а домовленості підтверджені. Важливий нюанс із власного досвіду: до підтвердження домовленостей ми не публікуємо ідентифікуючі подробиці. Один випадок навчив цього дорого.

Крок 6. Показ інвесторам. Погоджений проєкт публікується з матеріалами, а подальші розмови відбуваються особисто.

Що потрібно для погодження, коротко: зрозуміла структура, документи, прозорі права, чесні ризики, цифри без суперечностей і контакт із тим, хто ухвалює рішення.
Погодження до публікації не означає рекомендацію інвестувати. Участь у проєктах на ранніх стадіях завжди пов'язана з ризиками.

А як у вас: на якому кроці зазвичай застрягають проєкти?