282 заявки з понад 15 країн отримав за перший рік американсько-український Інвестиційний фонд відбудови. Угод підписано кілька.
Розмір фонду: стартові $150 млн, по $75 млн від України і США. До кінця 2026 року його хочуть довести приблизно до $200 млн. Перша інвестиція затверджена 25 березня. Це Sine Engineering, виробник компонентів зв'язку і навігації для дронів подвійного призначення.
Ще одна цифра. Понад половина заявок прийшла від українських компаній. Приблизно чверть з них про енергетику, далі логістика, критичні мінерали і технології. План уряду: три інвестиційні угоди до кінця року.
Ось що важливо. Воронка 282 до 3 це не провал, а звичайна математика фонду з держкапіталом. Він купує не ідеї, а проєкти з готовими правами, ліцензіями і контрактним потоком.
Для фаундера висновок прямий. Фонд не шукає найцікавішу презентацію. Він шукає компанію, яку можна швидко пройти через юридичний і комплаєнс-фільтр. Sine Engineering потрапила першою саме тому, що закрита в оборонній ланці з зрозумілими покупцями.
Контрарна теза: заявки до фонду це не фандрейзинг, а позиціонування. Хто в черзі зараз, той і буде у списку для співінвесторів, коли гроші підуть далі.
Скільки з 282 заявників мають документи, готові до due diligence прямо сьогодні? І чи варто українським фаундерам заходити в такі фонди разом з приватним ангелом чи синдикатом?