Вторинний ринок венчурного капіталу цього року переріс сам себе.

Обсяг угод на вторинному ринку венчура сягнув приблизно 152 мільярдів доларів за рік, за оцінками Jefferies і Evercore. Аналітики William Blair і Preqin у своїх звітах за 2026 рік прогнозують до 250 мільярдів у поточному циклі і до 400 мільярдів до 2030 року. Частка угод, які ініціює сам фонд, а не окремий інвестор, що виходить достроково, зросла до 52% від усього обсягу. У 2020 році цей показник був 30%.

П'ять років тому продаж частки у фонді до завершення його життєвого циклу вважався сигналом проблем. Зараз це стандартна операційна дія керуючого фонду. Кількість continuation funds у Північній Америці зросла з семи у 2018 році до 68 у 2025, і разом вони зібрали 46,3 мільярда доларів. У Європі та ж траєкторія: з п'яти фондів до сорока за той самий період, 26,6 мільярда доларів капіталу. Причина проста: IPO-вікно закрите для більшості компаній довше, ніж LP готові чекати виходу з інвестиції. Ціна за частку в таких угодах тримається біля 78 центів на долар номіналу, тобто дисконт є, але не катастрофічний.

Окремий сюжет цього літа: попит на частки Anthropic на вторинному ринку став таким високим, що компанія у травні офіційно попередила інвесторів проти кількох платформ, які пропонували доступ до її акцій без дозволу. Це показує зворотний бік буму: коли актив популярний, а прямого входу нема, з'являються посередники сумнівної легітимності.

Для фаундера це означає одне: рання команда і співробітники з опціонами більше не прив'язані до дати IPO, щоб отримати ліквідність. Частину пакета можна продати на вторинному ринку ще до екзиту компанії, і все більше стартапів це офіційно дозволяють, а не замовчують. Для інвестора в ранній стадії висновок інший: вихід із венчурної позиції через continuation fund чи GP-led угоду це вже не ознака слабкого фонду, а інструмент управління портфелем. Перевіряти варто не сам факт вторинної угоди, а хто саме купує частку і за яким дисконтом. Для аналітика ринку головний сигнал не в обсязі 152 мільярдів, а в тому, що частка GP-led угод обігнала класичні LP-продажі. Це означає, що ліквідність у венчурі зараз створюють самі керуючі фондами, а не зовнішній ринок покупців.

Ризикові активи в портфелі, включно з венчуром і криптою, завжди мали слабке місце: вихід з позиції складно спрогнозувати наперед. Вторинний ринок цю проблему не вирішує повністю, але робить її менш гострою. Питання, яке варто собі поставити: якщо у вашому портфелі є частка в фонді чи синдикаті, чи знаєте ви, за яким сценарієм і за яким дисконтом ви зможете вийти з неї раніше строку, а не лише в день, коли фонд сам вирішить закритися.